Уроки водіння онлайн

Шановні пані та панове! 👋

Читаючи про багаторазові неуспішні складання іспиту, не можу змовчати.

Чому так виходить? Давайте пригадаємо щось на кшталт фільму-катастрофи, де людина в паніці починає смикати ручку дверей. Без успіху. Продовжує смикати. Без успіху.

Давайте проведемо аналогію. Не склали іспит. Взяли талон. Не склали іспит. Взяли талон.

🔁 Повторюючи дії, що призвели до певного результату, ми отримаємо аналогічний результат.

Що робити натомість? Проаналізувати свої помилки зі своїм інструктором. За потреби взяти додаткові заняття, акцентуючи зусилля на тому, що дається найважче.

Давайте розберемо покроково, що заважає успішно скласти іспит з 1 спроби. Хочете скласти іспит - наберіться терпіння та дочитайте до кінця. Мої поради побудовані на тривалому досвіді безпосередньої присутності на іспитах.

🎯 10 порад як скласти іспит з 1 спроби:

1. Замість бігти з папірцем в руці скорше до біло-зеленої машинки, роздивіться, як вона стоїть. Чи не вивернуті колеса. Чи не стоїть поруч якась фішка (конус), яку можна зачіпити виїжджаючи). Промалюйте подумки траекторію виїзду (напрямок, передом чи задом, що може заважати та що чекає після виїзду з майданчика).

2. Сівши у машину та пристібнувши ремінь, обов'язково перевірте статус автомобіля, адже ви ніколи не знаєте, у якому стані його залишив ваш попередник. Двигун може бути заглушений або вже заведений. Чи затягнений ручнік. Яка увімкнена передача (нейтральна, паркінг або інша).

   Запитавши інспектора "Де у вас тормоз, а де газ", можно поставити свій іспит під загрозу))) Але ви маєте повне право спитати - як зняти з ручніка, як налаштувати дзеркала, як увімкнути двірники або ближнє світло за потреби. Ці речі можуть відрізнятись у різних автомобілях, тому інспектор зобов'язаний вам це пояснити.

3. Монолог інспектора ("Іспит складає ... під час іспиту дозволяється ... ) закінчено. Що робимо далі? Перевірили - машина на ручніку, натискаємо та утримуємо гальма, нейтральна передача, заводимо двигун. Далі, саме у такій послідовності:

   • вмикаємо поворотник
   • знімаємо ручнік
   • вмикаємо передачу

   Вмикаємо передачу саме в останню чергу - це гарантує, що ми не зрушимо на ручніку.

   • дивимось в напрямку, звідки можемо очікувати перешкоду та переконуємось у безпеці (так, щоб інспектор помітив, що ми туди подивились)
   • розпочинаємо рух
   • робимо глибокий видих))) 😮‍💨

4. На початку іспиту інспектор особливо уважно та прискіпливо дивиться на все. Тому зконцентруємось на дорожніх обставинах, знаках та розмітці замість "ой-ой-ой! щояроблюнетак??? цейдядькоменезавалить"))).

5. Найлютіші наші вороги на іспиті - стрес та поспіх. Від стресу ми позбавитись не зможемо. Кортизол так чи інакше вбризнеться у нашу кров та ми збережемо здатність робити лише те, чому навчені та можемо робити мимоволі. Але ж ми віримо в себе, чи не так? Ми знаємо, що навчені їздити. Цей дядько лише показує нам дорогу. А можна ще сказати собі "А я вже НЕ ЗДАВ!!!" Та після цього спокійно проїхати маршрут не "як на іспиті", а просто довезти цього дядька туди, куди він скаже)

6. ⏳ Поспіх - наш ворог. Іспит триває НЕ МЕНШЕ 20 хвилин, вас про це попередять перед початком. І ось тут ключовий момент. Нам нема куди поспішати! Проїдемо маршрут бистріше - інспектор змушений буде придумати нам додаткове завдання - проїхати ще кружечок, зробити зупинку або припаркуватись.

   Якщо ж ми їдемо довго, не виключено, що маршрут нам вкоротять. Що траплялось не раз. Інспектор має право незначно змінювати маршрут в силу різних обставин.

   Зісно, не слід затягувати час навмисно. Зелене світло - ми стоїмо... нікого немає - ми стоїмо... Це виглядає, як невпевненість. Та ось коли є нагода когось пропустити там де слід, скористайтесь нагодою, замість думати, як бистріше проскочити. Не впевнені - не їдемо. Хай проїдуть усі, ми почекаємо. Стоячи на місці, помилку зробити важко)) Бібікають позаду? - Їхні проблеми. Нема мозгів - то хай бібікалка поламається. У нас іспит та нехай світ зачекає.

7. Нас пропускають. Водій на головній чемним жестом руки нам показав нам "Проїжджайте будь ласка". По перше, інспектор міг не помітити жест водія, який нас пропустив. Буде зараховано помилку "Не переконались у безпеці маневру та не дали дорогу транспортному засобу, що рухався по головній".

   Наші дії? Існує два варіанти.

   Перший: погодитись на пропозицію проїхати першим, але - промовити вголос "Нас пропускають, дякую" так, щоб інспектор це почув та камери теж це запишуть. Та показати тому водієві відповідний привітний жест рукою. По перше, це чемно з нашого боку. По друге, той водій зрозуміє, що ми прийняли його пропозицію та проїдемо першими. Якщо ми не надамо цей фідбек, другий водій, трохи почекавши, продовжить рух одночасно з нами і тоді точно нам зарахують помилку.

   І другий варіант - не скористатись пропозицією, показавши жестом руки "Проїжджайте". Можливо, так навіть надійніше. І додатковий час виграємо)

8. Що відчуває інспектор, сідаючи біля нас у машину?

   Уявіть себе пасажиром таксі, коли ви знаєте, що таксист не має посвідчення водія, а лише десь хтось його чомусь навчив... Мдя.... Повірте, десь так саме почувається інспектор. За винятком того, що він має педаль гальм, якими скористається за першої нагоди, відчувши небезпеку.

   Інспектор не може залізти вам в голову, прочитати думки та здогадатись що ви зробите наступної миті. Повірте, це напружує.Та коли ви коментуєте ваші наміри вголос та завчасно, інспектор почувається значно спокійніше. А спокійний інспектор - гарний інспектор). Не питайте інспектора, чи можна коментувати. Ви маєте право щось собі бубоніти, скільки завгодно, це не заборонено.

   Якщо ж ви інтроверт та вичавити з вас слово складніше, ніж воду з каменю, що ж - покажіть ваші наміри невербально. Бачите перешкоду (припаркований автомобіль, наприклад) - увімкніть поворотник, подивіться у дзеркало, завчасно дотримайтесь безпечного інтервалу. Лише так інспектор зрозуміє, що ви збираєтесь цей автомобіль об'їхати. А коли стоїть автомобіль, ви їдете, не змінюючи напрямок та не подаючи жлдних ознак, що плануєте його об'їхати, ще й мовчите, як партизан - що залишається інспектору? - Правильно, нога мимоволі тягнеться до гальмівної педалі.

9. Правий поворот. Здається, може бути простіше?

   Але ж ні. Дуже часто учні, повертаючи праворуч, лишають величезну порожнечу від краю дороги, в яку обов'язково хтось намагатиметься влізти. Повертаючи праворуч, притискайтесь до краю дороги. Але не так, щоб наїхати на бордюр заднім колесом)

   Припустимо, безпосередньо близько до перехрестя стоїть автомобіль. Об'їжджаючи його, ми вимушено опиняємось не в крайньому правому положенні. Об'їхавши автомобіль, поверніться у крайнє праве положення наскільки це можливо та розпочніть поворот.

   Після повороту бачите припаркований автомобіль. Все одно повертаємо в праву смугу. Зупиняємось. Бо усі, хто їдуть позаду, повернуть одразу у ліву смугу. Вмикаємо поворотніка, дивимось у дзеркало, спокійно відпочиваємо, доки проїдуть усі порушники. Час спливає.

10. Зупинка. Інспектор може сказати "Зупиніть автомобіль у найближчому дозволеному місці". Це означає не припаркуватись, а саме зупинитись. Здавалось би, нема питань. А на цьому "сипляться" майже усі. Замість зупинятись, учні чогось продовжують рух. Проїхавши усі дозволені місця, зрештою зупиняються ближче 10 метрів до перехрестя або виїзду з прилеглої)

    Інспектор не має права провокувати нас на порушення. Тому й каже "у дозволеному місці". Ооо, так... Ми не дивились на знаки й тому не пам'ятаємо, чи був знак "зупинка заборонена"(((

    Ок, вважаємо, що знаку не було. Але чомусь у цьому місці жодної припаркованої машини... Це здається підозрілим та учні продовжують рух. А задача була зупинитись саме у НАЙБЛИЖЧОМУ дозволеному місці, а не за півкілометри.

    Пам'ятайте: ніхто не припаркувався - не означає, що зупинку заборонено. Усі паркуються - не означає, що зупинку дозволено))

    Тому дивіться не на інших, а на дорожні знаки та розмітку. Зліва від нас пунктирна лінія розмітки, заборонного знаку нема, бордюр жовтим не пофарбовано, зупинки транспорту за 30м нема, до перехрестя або виїзду з прилеглої більше 10 м - вмикаємо поворотника, дивимось у дзеркало, наближаємось до краю дороги, зупиняємось, затягуємо ручнік, вимикаємо поворотник. Глибокий видих, ми це змогли!) Та раптом голос інструктора: "- І по вашому тут є 10 метрів до виїзду з прилеглої?" Дивимось у дзеркало та мурашки по шкірі..... Хто знає, а може там дев'ять з половиною або з чвертиною... Ваша правильна відповідь, впевнено та чітко: "Так, звісно, тут більше 10 метрів. Якби було менше, я би тут не зупинила!")) - Цим ви показуєте інспекторові свої знання ПДР. З рулеткою ніхто міряти не бігатиме)

⚠️ Типові помилки на іспиті

Типові помилки на іспиті можна перелічити на пальцях. Вони типові та їх повторюють більшість учнів. Ось вони:

• не увімкнули поворотник
• не зняли з ручніка,
• не подивились у напрямку небезпеки,
• запізно вимкнули поворотнік або зарано його увімкнули, вводячи в оману,
• перетнули суцільну лінію розмітки,
• не зупинились перед знаком Stop,
• розпочали правий поворот не з крайнього правого положення,
• закінчили правий поворот не в крайній правій смузі,
• повертаючи ліворуч, виїхали на зустрічну смугу,
• рухались лівою смугою, коли права вільна,
• не дотримались безпечного інтервалу під час об'їзду перешкоди,
• порушили правила зупинки.

🚗 Наостанок

А наразі побажаю не робити головної помилки - не поспішати!) Іспит не змагання, тож час працює на нашу користь.

Також перед іспитом спробуйте уявити, як зміниться наш світ, якщо ви не складете? Що ви втрачаєте?

Неуспішний іспит - привід не для смутку, а для висновків, аналізу та тренувань.

Тож - рівних доріг, гарного настрою, добрих інспекторів та успішного іспиту! 🍀